Імена в освіті міста

Ми - вчителі, ми обрані богами,
Мостом духовним бути між віками!

Всі педагоги нашого міста об'єдналися в своєму прагненні творити освіту нової держави. Це - веління часу, нагальна потреба подальшого розвитку незалежної країни.
А тому, розуміючи значення педагогічної діяльності, її вплив на формування наступних поколінь, управління освіти Вінницької міської ради зініціювало оголошення 2002 року - Роком Вчителя. В його рамках реалізується загальноміський проект "Ім'я в освіті міста". Адже потреба і соціальна значущість педагогічної діяльності вічна. Та будь-яку роботу повинен виконувати професіонал.
Ми прагнемо зберегти в часі і в просторі імена та досвід талановитих педагогів, учительських династій, адже історія - це пам'ять людства, а воно обирає найкращих. На їх позитивних прикладах будуть виховуватись нові покоління освітян. 
Доки у вчительському загалі існує коло фахівців, які сприймають свою професійну діяльність як місію служіння дітям, добру, майбутньому, - є надія, що інтелект завжди буде надвалютним надбанням, а Україна займе гідне місце у світовому співтоваристві. Честь і шана Вам, сіячі розумного, доброго, вічного!
Хай завжди благословенною буде Ваша праця!
Мулик Алла Тимофіївна
Мулик Алла Тимофіївна

Народилася 11 грудня 1940 року у м. Тульчині Вінницької області у сім'ї військовослужбовця. На початку війни батько загинув на фронті. Школу закінчила у 1958 році. Навчалась у Вінницькому педагогічному інституті на факультеті педагогіки та методики початкового навчання, який закінчила у 1965 році. Працювала вихователем, учителем у Тульчинській школі-інтернаті. З 1974 року працює вчителем початкових класів фізико-математичної гімназії №17.Висококваліфікований педагог, творча особистість, відзначається ерудицією, має великий методичний досвід. За роки роботи створила власну творчу лабораторію, головним в якій є раціональна організація прискореного навчання, проведення пропедевтики без перевантаження учнів за рахунок продуманого планування програмового матеріалу по роках навчання.
З 1989 по 1995 рік брала участь в експерименті, який був оголошений Міністерством освіти, – роботі класів прискореного навчання (початкова ланка за 2 роки).
Багато років очолювала шкільне методичне об'єднання вчителів початкових класів, була керівником педагогічної майстерні “Логічна грамотність – складова інтелектуального розвитку особистості”.
Неодноразово нагороджувалась Грамотами Міністерства освіти України. Має значок “Відмінника народної освіти”, педагогічне звання “вчитель-методист”, звання “Заслужений учитель України”.
Одружена. Дочка працює лікарем, син – військовослужбовець, служить у ВПС України у званні підполковника. Має двох онучок, молодша навчається у 2 класі фізико-математичної гімназії №17.


Онищук Микола Петрович
Онищук Микола Петрович

Народився 21 вересня 1938 року в с. Талалаї Погребищенського району Вінницької області. Закінчив середню школу в селі Ширмівка. Вищу освіту отримав, навчаючись у Вінницькому педінституті та Київсь-кому державному університеті ім. Т.Г. Шевченка. З 1961 року на педагогічній роботі, спочатку як вчитель музики, а з 1963 року - вчитель початкових класів СЗОШ № 1 м. Вінниці. З 1967 року - вчитель історії тієї ж школи. З 1987 року - заступник директора з навчально-виховної роботи. До призна-чення на цю посаду - беззмінний класний керівник. Вів активну позакласну роботу: керівник гуртка юних політінформаторів, спортивної секції. Очолював роботу методоб'єднання вчителів історії міста. В 1979 році нагороджений значком "Відмінник народної освіти". В 1982 році отримав почесне звання "Заслужений учитель України", а в 1984 році - педагогічне звання "вчитель-методист".


Пасіхов Юрій Якович
Пасіхов Юрій Якович

Народився 28 квітня 1956 року в м. Козятин Вінницької області. Батько - агроном, мати - вчителька. До 1961 року проживав з батьками на цілині, з 1961 - в с. Чорномині Піщанського району Вінницької області. У 1973 році закінчив Чорноминську середню школу і того ж року вступив до Вінницького державного педагогічного інституту, який закінчив у 1977 році. З 1975 року і до сьогодні працює вчителем у фізико-математичній гімназії №17 м. Вінниці. Має відмінну теоретичну підготовку, досвідчений висококваліфікований спеціаліст, досконало володіє методикою викладання фізики та інформатики. Ефективно використовує нестандартні форми організації навчальної діяльності учнів. З його ініціативи та за безпосередньою участю в гімназії створена сучасна база з інформатики, в 10-11 класах введено поглиблене вивчення цього курсу, а з грудня 1996 року діє повнофункціональний вузол комп'ютерної мережі "Інтернет". Комп'ютерні навчальні програми, які розроблені його учнями, включені до галузевого фонду алгоритмів та програм Міністерства освіти і науки України. Бере активну участь у методичній роботі гімназії, міста та області. Щорічно призначається членом журі Всеукраїнських олімпіад з фізики та інформатики. Забезпечує проведення в гімназії комплексних олімпіад з фізики, математики та інформатики з різних міст України. За останні 5 років підготував з фізики та інформатики 58 призерів обласних, 20 - Всеукраїнських, 1 - міжнародної олімпіади з фізики та 1 - учасника Міжнародної олімпіади з інформатики. В 1982 році був нагороджений значком "Відмінник народної освіти України", а в 1987 році став лауреатом Державної премії СРСР ім. Н.К. Крупської в галузі освіти. В 1985 році нагороджений золотими медалями ВДНГ СРСР та УРСР за розробку власної моделі комп'ютера. В 1994 році отримав звання "Заслужений учитель України". В 1995 та 1997 роках отримував звання "Соросівський учитель". Обраний головою обласної організації Творчої спілки вчителів України. Співзасновник громадської організації "Педагогічний клуб "Сяйво" (президент - академік Мокін Борис Іванович). Депутат Вінницької міської ради 23-го скликання по виборчому округу №37. Одружений. Дружина, Гончарук Ліліана Василівна, працює заступником директора фізико-математичної гімназії №17, старша дочка працює учителькою у цьому закладі, молодша навчається у 9 класі гімназії."


Сапіга Віталій Сергійович
Сапіга Віталій Сергійович

Народився 30 листопада 1943 року в сім'ї військовослужбовця, мати - вчителька. В 1960 році закінчив Вінницьку середню школу №3. З 1962 по 1965 рік служив у лавах Радянської армії. У 1969 році закінчив Вінницький педінститут, фізико-математичний факультет. З 1969 по 1975 рік працював вчителем фізики в середній школі №2 м. Вінниці. В 1975 році був призначений заступником директора з навчально-виховної роботи середньої школи №17. З 1979 по 1983 рік працював на педагогічній роботі в Монголії, два роки - інспектором міського відділу освіти Вінницького міськвиконкому. З 1986 року до цього часу є директором ФМГ №17 м. Вінниці. Як учитель фізики має високу науково-теоретичну підготовку, досконало володіє сучасною методикою викладання, значну увагу приділяє практичній спрямованості курсу фізики. Раціонально використовує нестандартні форми організації навчальної діяльності учнів, вміло застосовує наочні посібники, технічні засоби навчання, розробляє і впроваджує нові експериментальні роботи фізичного практикуму, бере участь в підготовці обдарованих дітей до олімпіад з фізики. Виступає в пресі з проблем діяльності гімназії та освіти. Як директор проводить плідну організаторську роботу по удосконаленню діяльності фізико-математичної гімназії. Гімназія працює стабільно, творчо і результативно. Її досягнення відомі далеко за межами міста і області. Дружина, Сапіга Лідія Анатоліївна - працює вчителем початкових класів у ЗОШ №2, донька, Васкевич Олена - вчителька початкових класів ФМГ №17, син, Сапіга Дмитро, працює начальником відділу в обласній дирекції "Укрсоцбанку". Є троє онуків; старша - навчається в 1 класі ФМГ №17


Соловйов Олександр Павлович
Соловйов Олександр Павлович

Народився 6 лютого 1919 року в Білорусії в с. Висоцькому Полоцького повіту Вітебської губернії в багатодітній родині. У 1938 році закінчив Полоцьке педучилище, а у 1947 році Вінницький педагогічний інститут. Роки навчання були перервані війною. Всього рік після училища працював учителем сільської школи. З 1939 по 1941 рік відбував строкову службу в Ленінградському військовому окрузі, а з червня 1941 року в діючій армії. Був помічником командира взводу, заступником політрука, заступником командира батареї. У 1942 році був поранений. Ладога, Тихвін, Ленінград, Новгород - такий бойовий шлях Олександра Павловича. Мав багато бойових нагород, серед них і дуже вагома - орден Червоної Зірки. Після війни, закінчивши інститут, працював військовим керівником, учителем історії у вінницьких школах №17 та №2, заступником директора СШ №4, а з 1952 по 1986 рік - директором СШ №17. Досвід його роботи широко використаний багатьма школами міста, області, України. Поряд з бойовим орденом у 1978 році з'явився орден Трудового Червоного Прапора. Олександр Павлович був нагороджений орденом "Знак Пошани", медаллю Макаренка, йому присвоєно звання "Заслужений вчитель України". 29 жовтня 1998 року помер. На будинку фізико-математичної гімназії № 17 встановлено меморіальну дошку О.П. Соловйова. Син Олександра Павловича працює в обласній державній адміністрації, донька - викладачем медичного університету. Є семеро онуків.



Вгору