24 лютого 2015 року у Вінниці відбувся круглий стіл, присвяченийрозвитку у місті інклюзивної освіти. У ньому взяли участь представникигромадських організацій, Департаменту освіти Вінницької міської ради, батькидітей з обмеженими фізичними можливостями, психологи та соціологи. Вони обговориливажливість навчання дітей з інвалідністю у загальноосвітніх школах та створенняумов для цього.
У Вінниці вже кілька років діє програма«Місто Вінниця зручне для всіх». Цей документ передбачає адаптаціюінфраструктури міста та приміщень різних громадських закладів і установ дляпотреб людей з обмеженими фізичними можливостями. А також – підтримку роботиСлужби перевезення людей на візках та Служби супроводу людей з інвалідністю.
У містіпостійно реалізовуються і заходи, які допомагають впроваджувати інклюзивнуосвіту. У рамках благодійного проекту «Школа – доступна для всіх», ініціаторамиякої стали БФ «Подільська громада» та Союз старшокласників «Лідер» у школі-гімназії№6 створено умови для повноцінного навчання учнів з інвалідністю. Тутоблаштовано пандус, спеціальну кімнату гігієни для дітей на візках та ліфт. Тождіти та молодь Вінниці, які мають особливі потреби, можуть отримувати освіту узвичайній школі, а не вдома чи в спеціалізованому закладі, та розвиватися всоціумі серед однолітківhttp://www.vmr.gov.ua/Lists/CityNews/ShowNews.aspx?ID=1715.
Дужеважливо, щоб громада усвідомила, що всі ініціативи щодо впровадження інклюзіїпотребують планування та залучення фінансування. І лише тісною взаємодієюгромади та органів місцевого самоврядування можливо досягнути успіху, –зазначила під час круглого столу голова ГО «Гармонія» Рая Панасюк. – Взагалі,розвиток інклюзивного навчання потребує підключення до цього процесу всіх –батьків, вчителів, дітей, громадські об’єднання. І це не одноразова робота, апостійний процес. Для кожної дитини повинні бути створені умови, щоб вона могланавчатися в звичайному класі і відчувати себе повноцінно на рівні з усімаучнями. У тому числі щоб могла добратися до школи, щоб могла перепочитивідповідно свого стану здоров’я, тощо. Також важливо не лише адаптуватитехнічно приміщення шкіл, а й створити відповідну атмосферу, умови навчання. УВінниці є чимало позитивних прикладів інклюзивної освіти, і я дуже рада, що унашому місті для цього докладають зусилля і влада, і громадські організації, івінничани».
Під час круглого столу відбуласяпрезентація опитувань у фокус-групах щодо розвитку інклюзивної освіти. Уопитуванні взяли участь батьки, вчителі, психологи, представники громадськихорганізацій. На запитання: «Якщо дитина має інвалідність, де вона повиннаотримувати освітні послуги?» фактично всі батьки відповіли, що у звичайномукласі разом з іншими дітьми, якщо їм дозволяє стан здоров’я. Жоден вчитель,соціальний працівник та шкільний психолог не сказали, що вони не хочутьприймати таких дітей, вони готові з ними працювати. «На запитання «Що отримуютьабо втрачають діти, спілкуючись з однолітками із особливими потребами?»відповіді були однаковими – нічого не втрачають, набувають досвіду, стаютьчуйнішими, добрішими. Взагалі, під час аналізу відповідей приємно здивувалазагальна небайдужість всіх та хороший початковий клімат для розвиткуінклюзивної освіти, а я вважаю, що це реально необхідно», – каже соціологАндрій Мислінський.
